Емоції є важливим стимулом у вашому виборі стати вчителем, правда? Люди стають вчителями через мрії про розкриття таланту кожної дитини, про допомогу дітям з неблагополучних сімей, про передачу натхнення до навчання. На жаль, дослідження показує, що 40-50% вчителів йдуть з професії протягом перших п’яти років. Рівень стресу серед вчителів досягнув небаченого до сьогодні рівня, та, згідно з недавнім оглядом MetLife, більше половини вчителів поставили галочку біля твердження «зазвичай переживаю великий стрес декілька днів на тиждень». Вчителювання – емоційна професія, та вчителям необхідна підтримка у покращенні їхньої соціальної та емоційної компетентності, щоб управляти стресом, який, як ми бачимо, є невід’ємною частиною цієї професії.
Соціальна та емоційна компетентності є обов’язковими для уникнення вигорання та для підвищення психологічного благополуччя вчителя. Здатність розуміти власні емоції та відчуття, перш ніж реагувати на незадовільну поведінку дитини, дозволяти собі відпочинок після складного дня та визначити власні внутрішні стимули є шляхами до використання емоційного інтелекту, щоб почувати себе у гармонії з собою та світом. Оскільки соціальної та емоційної компетентності зазвичай не вчать у педагогічних вишах та на програмах підвищення кваліфікації (програми Університету штату Каліфорнія в Сан-Хосе (США) та Університету Британської Колумбії (Канада) є рідкісними виключеннями), неможливо припускати, що всі освітяни однаково володіють цими компетенціями. Декому ці навички дані природою, а іншим потрібно додатково їх освоювати та розвивати. Так як і наші учні – всі ми маємо свої сильні сторони і… виклики у розвитку своїх слабких сторін.
Дослідження стверджує, що учні вчаться краще у дружньому та безпечному середовищі. Твердження правдиве і щодо навчання дорослих. Соціальна та емоційна компетентність також формується під впливом середовища. Припустімо, ви працюєте у атмосфері пліток та загального незадоволення життям, тоді ви будете схильні до негативної поведінки; проте, якщо ви працюєте у атмосфері підтримки, то будете краще справлятись з стресом, а також просити та пропонувати допомогу. Подумайте про атмосферу на вашому місці праці. Як вона впливає на вашу поведінку та взаємодію з учнями та колегами? Розуміння як робоче середовище впливає на вашу поведінку допоможе Вам, за потреби, приймати інші рішення.
Згідно недавнього дослідження, соціальна та емоційна компетентності важливі тому, що:
– Соціальна та емоційна компетентність вчителя впливає на якість стосунків з учнями.
– Вчителі, які є спокійними, позитивними та задоволеними життям більш спроможні ставитись до дітей з чутливістю та розумінням, навіть коли поведінка дитини кидає нам виклик.
– Вчителі виступають рольовими моделями для дітей, зокрема також демонструючи соціальну та емоційну компетентність.
– Вчителі дають раду стресовим ситуаціям щодня – і учні за цим спостерігають! Вони беруть приклад з того, як вчитель справляється з роздратованістю, конфліктами та як підтримує дисципліну у класі.
– Соціальна та емоційна компетентність вчителя впливає на поведінку класу.
– Вчителі повинні втілювати спокій, бути організованими та будувати довіру, якщо вони хочуть креативних та самостійних дітей у класі.
Організація «Шість секунд» (Six Seconds) – це мережа однодумців, що підтримують ідею емоційного інтелекту (ЕІ) та мають розроблений план використання ЕІ кожного дня.
Робота над розвитком емоційного інтелекту розпочинається з трьох важливих речей: знати себе (тобто усвідомлювати свої особисті особливості),обирати себе (тобто розуміти свої дії) та присвятити себе(тобто стати більш цілеспрямовним).
«Знати себе» означає більш чітко розуміти, що ти відчуваєш та чому ти щось робиш, знати свої сильні сторони та виклики у розвитку себе, та впізнавати свої шаблони поведінки.
«Обирати себе» означає обирати стратегію поведінки/реакцію на ситуацію, а не просто реагувати автоматично.
«Присвятити себе» означає працювати над досягненням своїх цілей, знати свою мету, та робити речі з певної причини.
Ми переживаємо емоції весь час, проте ми рідко зупиняємось, щоб замислитись, як емоції впливають на нас, на роботу та навчання. У представленій моделі емоційного інтелекту першим кроком є розвивати усвідомлення себе. Емоційне усвідомлення розпочинається зі здатності розуміти, що ми відчуваємо глибинно, тобто знати, що є причиною наших відчуттів.
– Як Ви себе почували у цій ситуації? Назвіть конкретні емоції, які Ви переживали. Доктор Ден Сігель (Dr. Dan Siegel), відомий оратор, автор книги «Цілісна дитина» (The Whole-Brain Child), часто каже «Назви, щоб опанувати», адже називання емоцій допомагає контролювати їх.
– Як Ви думаєте, про що Ваші емоції Вам сигналізували? Емоції – це дані, що містять інформацію про нас та світ навколо. Розуміння значення наших емоцій є важливим кроком до усвідомлення себе.
Що Ви зробили зі своїми емоціями? Як Ви з ними справились? Ми часто приховуємо, ігноруємо або заперечуємо такі відчуття як сором, страх чи злість. Проте ігнорування цих емоцій не заставить їх зникнути! Емоції стимулюють нас до дії і часто ми можемо їм піддатись та неконструктивно зреагувати у деяких ситуаціях. Зупиніться, щоб назвати свої відчуття, зрозуміти їхнє значення і це допоможе Вам прийняти більш правильне рішення.
Що Ви зробили зі своїми емоціями? Як Ви з ними справились? Ми часто приховуємо, ігноруємо або заперечуємо такі відчуття як сором, страх чи злість. Проте ігнорування цих емоцій не заставить їх зникнути! Емоції стимулюють нас до дії і часто ми можемо їм піддатись та неконструктивно зреагувати у деяких ситуаціях. Зупиніться, щоб назвати свої відчуття, зрозуміти їхнє значення і це допоможе Вам прийняти більш правильне рішення.
– Що Ви будете робити по-іншому у схожій ситуації в майбутньому?
Ігри-тренінги для самореалізації молодших школярів
Дружний клас - мрія будь-якого педагога, дитини, батька. Здійснити її дуже просто. Слід працювати над тим, щоб кожна дитина в дитячому колективі відчував себе затребуваною особистістю, відчував психологічний комфорт від свого перебування тут, отримував необхідну підтримку від своїх товаришів.
Кожен педагог знає з власного досвіду, що рік від року збільшується кількість дітей, що мають різні проблеми в поведінці, в умінні вибудовувати відносини з товаришами, знаходити гідний вихід з будь-якої ситуації. Допомогти цим дітям можна лише застосовуючи різні адекватні методи впливу на колектив у цілому і кожного учня окремо.
Психологи-дослідники переконливо доводять, що наявність якостей психологічного здоров'я найчастіше стають більш міцною основою довгої і активного життя, ніж пряма турбота тільки про фізичне здоров'я. Це означає, що діяльність дитячого практичного психолога повинна бути спрямована на формування у дитини корисних навичок і звичок, що сприяють успішній адаптації в соціумі і продуктивному розвитку на благо самому собі і суспільству.
Молодший школяр знаходиться ще на тій перехідного щабля, коли внутрішнє краще знаходиться через зовнішнє і отримує вихід насамперед через дію.
Ми пропонуємо систему ігор, які може проводити педагог чи психолог. На одному з уроків слід виділити 10-15 хвилин для гри з дітьми. Важливо, щоб це стало системою, а не використовувалося від випадку до випадку. Якщо педагог визнає обов'язковим і необхідним цей вид роботи, правильно організує її, то дана спільна діяльність буде сприяти тому, що кожна дитина потрапить у ситуацію успіху, що знижує психологічна напруга, підвищує самооцінку, покращує настрій.
Як показує практика, діти дуже люблять ці хвилини гри, чекають їх, здатні зробити зусилля над собою на уроках і перервах, щоб наблизити і не пропустити бажане заняття. При гідної організації занять вже через 2-3 тижні діти більш спокійно реагують на ситуації, що виникають у класі, ведуть себе більш миролюбно, врівноважено, краще контактують з товаришами для вирішення певної педагогічної або психологічної завдання. Таким чином в дітях виховується толерантність, яка є необхідною основою для вибудовування будь-яких відносин в повсякденному житті.
Кожен педагог знає з власного досвіду, що рік від року збільшується кількість дітей, що мають різні проблеми в поведінці, в умінні вибудовувати відносини з товаришами, знаходити гідний вихід з будь-якої ситуації. Допомогти цим дітям можна лише застосовуючи різні адекватні методи впливу на колектив у цілому і кожного учня окремо.
Психологи-дослідники переконливо доводять, що наявність якостей психологічного здоров'я найчастіше стають більш міцною основою довгої і активного життя, ніж пряма турбота тільки про фізичне здоров'я. Це означає, що діяльність дитячого практичного психолога повинна бути спрямована на формування у дитини корисних навичок і звичок, що сприяють успішній адаптації в соціумі і продуктивному розвитку на благо самому собі і суспільству.
Молодший школяр знаходиться ще на тій перехідного щабля, коли внутрішнє краще знаходиться через зовнішнє і отримує вихід насамперед через дію.
Ми пропонуємо систему ігор, які може проводити педагог чи психолог. На одному з уроків слід виділити 10-15 хвилин для гри з дітьми. Важливо, щоб це стало системою, а не використовувалося від випадку до випадку. Якщо педагог визнає обов'язковим і необхідним цей вид роботи, правильно організує її, то дана спільна діяльність буде сприяти тому, що кожна дитина потрапить у ситуацію успіху, що знижує психологічна напруга, підвищує самооцінку, покращує настрій.
Як показує практика, діти дуже люблять ці хвилини гри, чекають їх, здатні зробити зусилля над собою на уроках і перервах, щоб наблизити і не пропустити бажане заняття. При гідної організації занять вже через 2-3 тижні діти більш спокійно реагують на ситуації, що виникають у класі, ведуть себе більш миролюбно, врівноважено, краще контактують з товаришами для вирішення певної педагогічної або психологічної завдання. Таким чином в дітях виховується толерантність, яка є необхідною основою для вибудовування будь-яких відносин в повсякденному житті.
Заняття № 1.
Ігри, налаштовують дітей на спільну діяльність і спілкування.
Гра "Будь ласка". Діти стоять біля своїх місць. Педагог називає дію, яке діти повинні виконати тільки в тому випадку, якщо вимовлено слово "будь ласка" (наприклад: "Будь ласка, підніміть руки вгору" і т.п.).
Гра "Лагідне ім'я". Діти стоять у колі. Ведучий пропонує згадати, як його ласкаво називають будинку. Потім пропонує кидати один одному м'яч і той, до кого м'яч потрапляє, називає своє ласкаве ім'я. Після того, як всі назвуть свої імена, м'яч кидається у зворотному напрямку. При цьому потрібно згадати і назвати ласкаве ім'я того, кому кидаєш м'яч.
Ігри, налаштовують дітей на спільну діяльність і спілкування.
Гра "Будь ласка". Діти стоять біля своїх місць. Педагог називає дію, яке діти повинні виконати тільки в тому випадку, якщо вимовлено слово "будь ласка" (наприклад: "Будь ласка, підніміть руки вгору" і т.п.).
Гра "Лагідне ім'я". Діти стоять у колі. Ведучий пропонує згадати, як його ласкаво називають будинку. Потім пропонує кидати один одному м'яч і той, до кого м'яч потрапляє, називає своє ласкаве ім'я. Після того, як всі назвуть свої імена, м'яч кидається у зворотному напрямку. При цьому потрібно згадати і назвати ласкаве ім'я того, кому кидаєш м'яч.
Заняття № 2. Самопідтримки.
Гра "Я впораюся". Ведучий пропонує дітям різні ситуації. Той, хто вважає, що зможе впоратися з ситуацією, піднімає обидві руки вгору, а хто не знає виходу, ховає руки за спину.
Обговорення. Діти розповідають, як будуть себе вести. Якщо запропонований варіант схвалює більшість дітей, то слід покласти фішку в коробочку "Я впорався".
Гра "Я впораюся". Ведучий пропонує дітям різні ситуації. Той, хто вважає, що зможе впоратися з ситуацією, піднімає обидві руки вгору, а хто не знає виходу, ховає руки за спину.
Обговорення. Діти розповідають, як будуть себе вести. Якщо запропонований варіант схвалює більшість дітей, то слід покласти фішку в коробочку "Я впорався".
Заняття № 3. Думки управляють вчинками.
Гра "Я сильний". Ведучий пропонує дітям перевірити, як слова і думки впливають на стан людини. Він підходить по черзі до кожної дитини і просить його витягнути вперед руку. Потім він намагається опустити руку дитини вниз, натискаючи на неї зверху. Дитина повинна утримати руку, кажучи при цьому вголос: "Я сильний!". На другому етапі виконуються ті ж самі дії, але вже зі словами: "Я слабкий".
Попросіть дітей вимовляти слова з відповідною їх змістом інтонацією. Потім обговоріть, в якому випадку їм було легше утримувати руку і чому.
Постарайтеся підвести дітей до висновку про те, що підтримують слова допомагають нам впоратися з труднощами і перемагати.
Гра "Я сильний". Ведучий пропонує дітям перевірити, як слова і думки впливають на стан людини. Він підходить по черзі до кожної дитини і просить його витягнути вперед руку. Потім він намагається опустити руку дитини вниз, натискаючи на неї зверху. Дитина повинна утримати руку, кажучи при цьому вголос: "Я сильний!". На другому етапі виконуються ті ж самі дії, але вже зі словами: "Я слабкий".
Попросіть дітей вимовляти слова з відповідною їх змістом інтонацією. Потім обговоріть, в якому випадку їм було легше утримувати руку і чому.
Постарайтеся підвести дітей до висновку про те, що підтримують слова допомагають нам впоратися з труднощами і перемагати.
Заняття № 4. Ігри з пальцями і на пальцях.
Дітям подобатися рухати пальцями і розмовляти. Ці ігри допомагають розвивати мовлення, формують навички спілкування, вчать гармонії жестикуляції і просто викликають посмішку.
Гра "Горобці". П'ять горобців на паркані сиділи (руки перед собою, пальці розчепірені). Учасники гри захоплюють один одного будь-яким пальцем (за договором правої або лівої руки) і тягнуть у свій бік. Переможець той, хто притягне сусіда ближче до себе.
Дітям подобатися рухати пальцями і розмовляти. Ці ігри допомагають розвивати мовлення, формують навички спілкування, вчать гармонії жестикуляції і просто викликають посмішку.
Гра "Горобці". П'ять горобців на паркані сиділи (руки перед собою, пальці розчепірені). Учасники гри захоплюють один одного будь-яким пальцем (за договором правої або лівої руки) і тягнуть у свій бік. Переможець той, хто притягне сусіда ближче до себе.
Заняття № 5. Ігри з пальцями і на пальцях.
Гра "Місяцехід". Ведучий читає вірш:
Подивіться: місяцехід
За Місяці легко йде,
Він крокує дуже важливо,
У ньому герой сидить відважний.
Діти тримають руки на столі, пальці пересувають по поверхні, імітуючи рух місяцеходу.
Гра "Керуючи пальцями". Грають 4 людини. Двоє повинні сісти один навпроти одного з закритими очима і витягнути назустріч один одному вказівні пальці (можна почати з долонь). Двоє інших гравців стають позаду сидячих. Потім по черзі кожен з них починає "керувати" рукою сидить, даючи словесні команди. Мета - звести пальці (долоні) друзів.
Група занять з розвитку уяви і творчої взаємодії.
Гра "Місток дружби".
Педагог просить дітей за бажанням утворити пари і "побудувати" місток (за допомогою рук, ніг, тулуба). Якщо охочих не буде, дорослий може сам стати в пару з дитиною і показати, як можна зобразити місток (наприклад, стикнутися головами або долоньками).
Гра "чоловікомашина".
Важливо пояснити дітям, що результат їх роботи залежатиме від того, як злагоджено працюватимуть усі "частини" машини.
Розділіть дітей на групи і запропонуйте спроектувати свою машину (наприклад, пральну, міксер і т.п.).
Можна продемонструвати одну з машин, наприклад, пральну. Попросіть двох дітей триматися за руки, щоб третій вільно міг крутитися посередині, зображуючи "білизну".
Запропоновані форми роботи психолога в молодших класах середньої школи нами випробувані в практичній діяльності. Ми спостерігали в ході роботи з дітьми, як поступово вони ставали більш відкритими, розкутими, доброзичливими, контактними. Використання ігор, в яких рухливі руки, розвиває моторику дрібних м'язів, яка впливає на активність головного мозку, швидкість розумових процесів, що, у свою чергу, позначається і на навчальній діяльності школярів.
Гра "Місяцехід". Ведучий читає вірш:
Подивіться: місяцехід
За Місяці легко йде,
Він крокує дуже важливо,
У ньому герой сидить відважний.
Діти тримають руки на столі, пальці пересувають по поверхні, імітуючи рух місяцеходу.
Гра "Керуючи пальцями". Грають 4 людини. Двоє повинні сісти один навпроти одного з закритими очима і витягнути назустріч один одному вказівні пальці (можна почати з долонь). Двоє інших гравців стають позаду сидячих. Потім по черзі кожен з них починає "керувати" рукою сидить, даючи словесні команди. Мета - звести пальці (долоні) друзів.
Група занять з розвитку уяви і творчої взаємодії.
Гра "Місток дружби".
Педагог просить дітей за бажанням утворити пари і "побудувати" місток (за допомогою рук, ніг, тулуба). Якщо охочих не буде, дорослий може сам стати в пару з дитиною і показати, як можна зобразити місток (наприклад, стикнутися головами або долоньками).
Гра "чоловікомашина".
Важливо пояснити дітям, що результат їх роботи залежатиме від того, як злагоджено працюватимуть усі "частини" машини.
Розділіть дітей на групи і запропонуйте спроектувати свою машину (наприклад, пральну, міксер і т.п.).
Можна продемонструвати одну з машин, наприклад, пральну. Попросіть двох дітей триматися за руки, щоб третій вільно міг крутитися посередині, зображуючи "білизну".
Запропоновані форми роботи психолога в молодших класах середньої школи нами випробувані в практичній діяльності. Ми спостерігали в ході роботи з дітьми, як поступово вони ставали більш відкритими, розкутими, доброзичливими, контактними. Використання ігор, в яких рухливі руки, розвиває моторику дрібних м'язів, яка впливає на активність головного мозку, швидкість розумових процесів, що, у свою чергу, позначається і на навчальній діяльності школярів.
Немає коментарів:
Дописати коментар